Оксана Космірак родом із Галича на Івано-Франківщині. У школі вона уявляла своє майбутнє зовсім інакше — хотіла стати лікаркою. Про нафтову галузь у її оточенні майже не говорили, та наприкінці навчання її зацікавило щось нове, пов’язане з комп’ютерами й технічним напрямом. Так дівчина вступила до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на спеціальність "автоматизація технологічних процесів".
Після університету вона не одразу почала працювати: певний час присвятила родині й маленькій дитині. До команди вона доєдналась в 2004 році і розпочала свій професійний шлях у відділі інформаційного забезпечення.
Сьогодні Оксана — старша інженерка відділу технічної підтримки користувачів. Робота її команди починається ще тоді, коли працівник отримує комп’ютер, і триває протягом усього часу користування технікою: налаштування обладнання, встановлення програм, підключення принтерів та інших пристроїв, консультації, усунення технічних проблем.
Щодня команда опрацьовує заявки й допомагає працівникам різних підрозділів вирішувати питання, які можуть зупинити або ускладнити їхню щоденну роботу. Тому технічна підтримка — це не лише про комп’ютери. Це про те, щоб людина могла без зайвих затримок виконувати свої завдання.
«Ти приходиш на роботу і ніколи не знаєш, що на тебе сьогодні чекає. В одному відділі виникла одна проблема, в іншому — зовсім інша. Постійно спілкуєшся з людьми, розбираєшся, допомагаєш. Мені саме це й подобається», — говорить колега.
За роки роботи вона добре навчилася розуміти не лише технічну сторону процесів. Щоб правильно налаштувати програму або допомогти колезі, часто потрібно спочатку розібратися, як працює сам підрозділ і для чого йому потрібен конкретний інструмент. Саме тому Оксана називає постійну комунікацію з людьми одним із головних джерел професійного досвіду.
У відділі вона переважно працює в чоловічій команді. Каже, що цінує просту комунікацію, взаєморозуміння і спільний підхід до роботи. При цьому завдання всередині команди не ділять жорстко: заявку бере той, хто в цей момент може її виконати, а результат залежить від спільної відповідальності.
За межами роботи технічний світ змінюється зовсім іншим. Оксана багато вишиває — картини, образи, сорочки. Зараз, наприклад, завершує вишиванку для чоловіка. Ще одне її захоплення — кухня. «Коли готую, я відпочиваю і набираюся енергії. Дуже люблю знаходити старі, давні рецепти й пробувати їх відтворювати».
Ще одна давня сімейна традиція — виїзди на природу. Коли діти були меншими, родина могла в п’ятницю після роботи просто зібрати намети й вирушити на день-два в ліс або до річки, збирати гриби та ягоди. Діти вже виросли, але звичка залишилася: за хорошої погоди Оксана й зараз охоче змінює комп’ютер і робочий кабінет на ліс, річку та ніч у наметі.
