Ігор – медик, капітан медичної служби. Його, як і багатьох інших лікарів, мобілізували, коли росіяни розпочали повномасштабне вторгнення.

До того був лікарем-терапевтом, проводив профогляди працівників "Укрнафти". Військова медицина змінила його назавжди. Настільки, що Ігор досі не любить згадувати початок практики в Київському головному госпіталі.

"В Києві, після повністю цивільної медицини, мені було дуже важко бачити страшні травми та людські трагедії. Я до армії та зараз, то, мабуть, різні люди. Дуже багато чого передумано, переосмислено".

Зараз, у військовому госпіталі на Чернігівщині, Ігор лікує військових від інфекційних хвороб. Звідки бере сили? З простого усвідомлення: або ми, або вони.

Він цінує кожну мить цього крихкого спокою, який може у будь-яку секунду змінитися жахом війни.

"Приходить усвідомлення, що цей спокій відносний. На прийомі дивишся на молодих хлопців і молиш Бога, щоб ти його більше не побачив тут в інших умовах".