Іванна Штефура народилась на Закарпатті у сім'ї педагогів. Батьки хотіли і для неї спершу розглянути схожий шлях. Але Іванна швидко зрозуміла: їй потрібна професія, у якій буде рух, нові задачі й можливість постійно вивчати щось нове. Так після 9 класу вона вступила до Дрогобицького коледжу нафти і газу, а згодом продовжила освіту у Франківському університеті де здобула спеціальність геолога.
Перший професійний досвід Іванна отримала у приватній компанії. Для молодої фахівчині це був швидкий старт — буквально за кілька днів після захисту магістратури вона вже вирушила на свій перший заїзд на Полтавщину, на Опішнянську 101-шу свердловину. Пізніше Іванна переїхала до Харкова й почала працювати в інституті Укргазвидобування, у відділі 3D моделювання родовищ. Там разом із сейсміками, петрофізиками, геологами та фахівцями з розробки створювала 3D-моделі родовищ нафти і газу.
Після початку повномасштабної війни Іванна виїхала з Харкова до Івано-Франківська. А в листопаді 2022 року прийшла в UKRNAFTA. Вакансію побачила сама, подала резюме, пройшла співбесіду — і продовжила працювати в напрямку, який уже добре знала: геологічне моделювання родовищ.
Сьогодні її робота пов’язана зі створенням 3D-моделей родовищ нафти, оцінкою продуктивних горизонтів і підготовкою геологічних рекомендацій. За цими висновками команда може краще розуміти потенціал ділянок, планувати подальші дослідження, розглядати можливості буріння нових свердловин і шукати рішення для збільшення видобутку. Частина завдань потребує глибокого аналізу, частина — швидкої реакції. Іноді відповідь потрібна вже за кілька годин: чи варто розглядати конкретний горизонт, чи є сенс проводити додаткові дослідження, які геологічні ризики або можливості варто врахувати.
Іванні подобається, що в UKRNAFTA немає одноманітності. Нові родовища, різні ділянки, схід і захід України, інші геологічні умови — усе це змушує щоразу заново вникати, аналізувати й навчатися. «Ти скільки працюєш, стільки й вчишся. І це дуже круто, бо це розвиток. А коли даєш рекомендації, вони справджуються і є корисними — це дуже приємно. Відчуваєш свій внесок у загальну справу», — каже дівчина.
Поза роботою Іванна так само не любить стояти на місці. Вона бігає, ходить у походи й любить трохи «дикий» відпочинок — з палатками, ночівлями біля Дністра або маршрутами в горах разом із чоловіком і друзями.
Особливе місце для неї — Свидовець, район Драгобрату. Іванна любить цю частину Карпат за те, що вона ще не надто змінена людьми: там менше машин, менше забудови й багато справжньої гірської природи. Один із її улюблених форматів — приїхати в Драгобрат, переночувати в палатці біля дикого озера, а зранку піти на цілий день по хребту, пройти кілька гір і побачити високогірні озера. Найбільше їй запам’яталося озеро Ворожеська. Про нього Іванна говорить із захопленням, але й з великою обережністю: такі місця легко пошкодити, тому в гірських озерах не варто купатися, щоб не порушувати їхню екосистему. «У цьому місці серце забуває про все», — каже дівчина.
