Анатолій Бурдело прийшов у компанію після служби в армії в 1991 році. Відтоді минуло майже 35 років, а нафтовидобуток став професією на все життя.

За цей час змінилися обладнання й технології, ручну роботу в багатьох процесах замінила автоматика, а сам Анатолій тепер передає досвід молодшим колегам.

У його історії про перший день на промислі, роботу оператора та свою бригаду. 

Про перший день у професії

«Я добре пам’ятаю свій перший день — 27 серпня 1991 року. До того ніколи не бачив ані нафти, ані свердловини, тому для мене все було новим і захоплюючим».

Про роботу сьогодні 

Я старший у зміні, тому відповідаю не тільки за свою роботу, а й слідкую за молодшим колегою. Ми стежимо за обладнанням, що перекачує нафту з промислу, контролюємо параметри на комп’ютерах. Якщо бачимо відхилення, треба вчасно відреагувати й усе усунути.

Про те, як змінилась робота

«Коли я починав, багато чого робили вручну. Засувки відкривали залізним ключем, до свердловини треба було їхати самому, запускати й на місці перевіряти, як вона працює. Зараз ці процеси контролюються автоматично і стало набагато легше».

Про молодих колег

«Коли приходять молоді хлопці, ми їх навчаємо й підказуємо. Я завжди кажу одне: слухайте майстра, він знає цю роботу і має досвід. А далі все залежить від людини і її бажання вчитись та опановувати професію».

Про бригаду

«У нас дуже дружна бригада. Якщо з кимось щось трапляється, всі одразу підключаються. Треба допомогти на лікування — скинемося, треба підтримати — приїдемо, провідаємо. Ми своїх не залишаємо»..

Про те, що стало справою життя

Що для мене означає бути нафтовиком? Для мене це вже не просто професія, це частина мого життя.